Історія України

Історія нашої славної Батьківщини знала злети й падіння. Ось її короткий нарис. В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом. Богдан огледів сотворений світ, порівняв з садом Едемським та й утік з раю, бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі найкрасивіше місце на землі - Карпатські гори і сказав "Моя хата скраю!". Образився на це Господь і перетворив Богдана на неандертальця і сказав "Азм еси ти у края жити, то всея твоя нащадки зватимуться українцями! А я собі сотворю нову расу!". І сотворив він Адама. Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили тварин - собак, корів та диких свиней. Вони винайшли колесо й зробили перший велосипед. Вони стали першими землеробами, винайшовши плуг, борону та комбайн. І вже подумовували про утворення Січі. На той момент Адама вже прогнали з раю і його нащадки жили в Гоморрі та Содомі займаючись розпустою. Але прийшов льодовиковий період і військові походи довелось відкласти. Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно молодий українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на Вкраїну, давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його та дуже катували. Древні греки були частково нащадками Адама, котрі через злягались з копитними тваринами утворили різні гібриди - кентаврів, сатирів, мінотаврів та інших пегасів. Наразі вони вимерли – потопились через всесвітній потоп, котрий розпочався після того як розтанули льодовики. Також втопились динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою баржу. Українці винайшли писемництво. Передусім щоб фіксувати для нащадків та інших народів свої пісні, та поезію, бо українська мова була найспівочішою. Досі людство користувалось тільки ієрогліфами. Українці знайшли на Донбасі каміння що горить і котре плавиться, й назвали їх вугіллям та рудою. І незабаром винайшли ковальство збудувавши першу в світі кузню яку назвали Запоріжсталлю. Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу інших народів. До України потягнулись каравани купців. Євреї взагалі вирішили покинути розведення нільських крокодилів та виготовлення з них жіночих сумочок і податись всім табором ближче до культурного центру світу - України. Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України. Але через 40 років зупинились на півдорозі - помер Мойша-провідник, єдина людина, що знала дорогу та українську мову. В цей час в Україну приїхав Чингізхан з Улан-Батора. Він навчив українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та корову і пояснили як їх доглядати, щоб Чингізхан більше не тинявся по Євразії, морочачи всім голову, й десь нарешті осів. Чингізхан повернувся в Азію. На близькому сході по дорозі додому в нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова, по дорозі він зустрів корейських вчених-астрономів які повертались з Назарету. Вони спитали що це, вказавши на собаку. Чингізхан був неписьменний, і наплутавши те що йому казали в Україні пояснив що собаку можна або доїти або їсти - в неї смачне сало. Корейці, які голодували через свого вождя Кім Чен Іра, купили того собаку для розплоду. Корову зустріли індуси. Вона стояла посеред шосе перегородивши рух транспорту. Індуси попадали долілиць й стали поклонятись небаченій досі тварюці. Свиня що здохла, під жарким сонцем Близького Сходу почала розкладатись й смердіти. Всі народи що там жили довго рвало через той сморід. Їх досі нудить при виді свиней. Аборигени близького Сходу вирішили що то була свиня іудеїв, котрі приперлись з Єгипту і сказали щоб ті забирались геть. Так з’явився антисемітизм. Крим стає європейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі видатні люди як Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти та інші алканавти щоб покращити своє здоров’я. Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські українці на чолі з отаманом Енеєм заснували Древній Рим, де збудували Колізей. Тем вони годували левів москалями й насолоджувались цим видовищем. Так завдяки українцям з’явився цирк та театр. В той же час в українських заробітчан Марічки та Йосифа в невеликому ізраїльському місті Віфлеємі народився син Іісус, засновник християнської віри. Іісус проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу. Зокрема апостол Андрій, мандруючи набережною Дніпра та обираючи де б збудувати Дніпрогес, зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси КІСІ додому. "Тут буде велике місто, з каштанами та скляними теплицями в центрі міста" - вказав він на пагорби біля дорогожицької телевежі (Колись під час її будування Бог перемішав мови народів, доти все людство говорило українською). І бурсаки Кий, Щек та Хорив заходились його будувати, а Либідь була за архітектора. Так з’явилось найбільше в ті часи місто - Київ.

Київ

В ньому було повно церков, університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим центром. В цей період на півночі дикі племена москалів, з’ївши останнього мамонта, вирішили, що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана. Вони в глухому лісі на болоті будують кілька шалашів та обносять його парканом. Паркан нарікають Дерев’яним Кремлем, а болото - Москвою. В цей час Колумб відкриває Америку. Але відкривши її думає, що потрапив до України, тільки з іншого боку, бо мистецтво вишивки інків повністю співпадає з гуцульськими орнаментами. Народ інків та індійців був започаткований древніми гуцулами, які ще до Всесвітнього потопу, коли ще не було винайдено ГрінКард, потрапили до Америки. В цей же час у Львові з’являється перший друкарський станок створений Федоровичем. Україна навчила весь світ друкувати паперові гроші та книжки. В Києві розквітає Могилянська Академія. В котрій винаходять порох, динаміт, пеніцилін, безпечну бритву, та багато інших предметів необхідних у побуті. В Запоріжжі з’являється Запорізька Січ - наймогутніше військове формування в історії людства. Тільки через сотні років за зразком Січі буде збудовано Пентагон. Але звитягу українських військових так нікому й не вдасться повторити. В Україні розквітає культура та мистецтво.

УПА

Твори Шевченка перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру, котрий перекладав твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та Юлі. Тим часом лютим москалям не давав спокою добробут українців і вони починають все частіше й частіше шкодити Україні, забуваючи що Київ мати російських міст, а Україна виплекала для Московії таких видатних людей як Ломоносов, Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме в Києві московити навчились користуватись туалетом, носити штані та краватки, та голити бороди. Москалі почали все частіше й частіше робити набіги на Україну, нищачи її. Українців вони або вбивали або гнали в полон, де русифікували та робили янучарами. Піком москальської навали стала середина 20-го століття, коли москалі разом з фашистами захопили Україну. Тільки титанічна боротьба українських опришків під проводом ОУН-УПА звільнила Україну та інші народи Європи спершу від коричневої чуми, а згодом в 90-хх роках і від москальської. Нащадки Першобогдана зберегли його нестримну любов до Свободи та власної землі. Слава Україні!

Взято звідси

Удар "під дих"

Нещодавно наш "проффесор" їздив до Америки. Під час цього візиту умудрився знищити можливість для України мати ядерну зброю. У ЗМІ знову роздувають "чергову перемогу над страшною зброєю масового знищення", "у світі стало безпечніше, спокійніше". Але чи насправді це так??? Однозначно НІ!!! Тому, шо окрім України, жодна країна світу не відмовилась від ядерної зброї, більше того декілька країн її створили для себе, тому, що, їх керівництво чітко усвідомлює, що ядерна зброя це дуже вагомий аргумент у геополітиці. Це захист не тільки від військової агресії, але й захист від втручання у внутрішні справи держави та намагання примусити до тих чи інших дій які невигідні цій країні. Україна ж в обмін на ядерну зброю отримала "будапештський папірець" який нічого не вартий (згадайте Тузлу та Чорноморський шельф біля острова Зміїний частину якого ми втратили, і при цьому ніхто не брав до уваги інтереси України і не збирався їх захищати. А те що було знищено наш ядерний потенціал (3-й по потужності в світі) - злочин проти Української держави та її народу. Було знищено не тільки ракети із ядерними боєголовками , пускові шахти для них, знищили й стратегічні бомбардувальники які здатні нести не тільки зброю масового ураження, яле й десятки тон звичайних бомб. А тепер уявімо собі трохи інший сценарій розвитку подій навколо Чорноморського шельфу. Румунія заявляє претензії на цю частину української території. Одразу після перших заяв з цього приводу, до румунського кордону "стягуються" українські танки та піхота для проведення навчань. Авіація (в тому числі стратегічна) інтенсивно проводить нав чальні польти з бойовими стрільбами. Ракетні війська стратегічного призначення приведені до повної бойової готовності. Румунія вперто стоїть на своєму. Далі вибір Європи, а тут можливі два варінта: 1) Європа відкрито стає на бік Румунії, або намагається на помічати проблеми. В такому випадку Україна змушена була б зашищати свої кордони: удар з повітря, при необхідності стратегічні бомбардувальники скидають тисячі тон бомб, справу довершують наземні війська перетворивши Румунію на "скирту гною". У разі військового втручання Європи (НАТО), баланс сил складеться явно не на нашу користь, ось тут би й дійшла черга до ракет, у тому числі і до сумно звісної "Сатани" яка здатна подолати будьяку ПРО і Європи б не стало. ЖАХ!!
Варіант 2. Зважаючи на неминучість розвитку першого варіанту Європа приймає єдино правильне рішення і відмовляє румунське керівництво від таких дій. Румунія б відмовилась від своїх претензій ще під час навчань. На жаль сьогодні, це фантасмагорія, реальність зовсім інша. Армію утримувати буцім-то не вигідно, за те вигідно "утримувати2 олігархів та їхніх слуг-депутатів, сімейні бюджети і тих і інших дозволяють утримувати не одну армію, і розробляти новітнє озброєння в тому числі і ядерне. Тим більше ні для кого не секрет що статик ті були "зароблені" шляхом банального грабунку нашої Держави.
Проте збагачений уран це не тільки зброя, але, й надзвичайно дороге паливо, стратегічний ресурс держави. І тут знову урочиста здача національних інтересів. Замість збагаченого буде використовуватись збіднений уран, що поставить нас у залежність від США - головного виробника та постачальника його у світі. Росія, якій і віддадуть уран збагачений, погодилась на томість, профінансувати будівництво двох реакторів на українських АЕС при умові, що вони будуть співвласниками цих реакторів. Крім того, збіднений уран "працює" менший термін ніж збагачений, відповідно збільшиться кількість радіоактивних відпрацьваних матеріалів. Таким чином "маємо те, що маємо": будуть два нових реактори які нам не належать, але розміщені на нашій землі (здешевлення електроенергії годі сподіватись), загроза аварій і викидів радіоактивних елементів в атмосферу та забруднення нашої території. А також збільшення кількості сховищ радіоактивних відходів. І на останок декілька слів щодо договору між США та РФ про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Зокрема ракет і танків. Щодо танків: у США зараз знаходиться на озброєнні значна кількість М48Е5, М60А1 та М60А3, які "законсервовані" на різних військових базах. Основною "робочою конячкою" є "Абрамс" М1А2, який є найсучаснішим американським танком. У РФ на озброєнні є значна кількість застарілих Т-55, Т-62, Т-72. Найсучаснішим ж прийнятим на озброєння танком є Т-90 "Владімір". Учисленних військових конфліктах, особливо арабо-ізральських, виявилось, що застарілий М48 не здатний протистояти Т-62, М60 не здатний протистояти Т-72, під час війни в Іраку, виявилось що Т-72 абсолютно безпорадний проти "Абрамса". Тому його достойним супротивником може бути Т-90. Тобто, фактично першим потрібен "Абрамс", другим Т-90. Решту можна віддати під "скорочення", частину порізати на металобрухт, частину продати.
Таке ж скорочення чекає і на рачетне озброєння, поріжуть тільки те, що створювалось у 70-80х роках минулого століття, те що застаріло. Не буде тільки розпродажу. Проте танки і ракети та їх скорочення це тема окремої статті.

Олександр Сугак.

Arbeit!!! Arbeit!!! (Працювати!!!)

Доброго дня дорогі наші читачі. Недавно почув від знайомих про так званий "Законопроект №1108 "Зміни до трудового кодексу". До речі він прийнятий Верховною "зрадою" в першому читанні. Прочитавши його порівняльний аналіз просто жахнувся!!! І одразу вирішив про це написати. Отже давайте розглянемо найбільш важливі зміни:
1.Стаття проекту нового Трудового Кодексу 143 дає можливість встановлення фактично НЕОБМЕЖЕНОЇ тривалості робочого дня та тижня. Дослівно в ній сказано:
“Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни.
Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався ‑ нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).”
2.Роботодавцям (тобто фізичним і юридичним особам, які застосовують найману працю) проект надає право видавати обов’язкові для їхніх працівників “нормативні акти роботодавця”, які повертають трудящих у становище, подібне до підневільних осіб доби феодалізму. При цьому, у ч. 2 ст. 13 “Нормативні акти роботодавця” зазначено: “Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)”. Тобто прямо не встановлено обов’язок узгоджувати зміст таких нормативних актів як накази, розпорядження, рішення роботодавця з профорганом. Тим більше в ч. 3 ст. 13 передбачено: “Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі їх відсутності роботодавець самостійно приймає такі акти”. Тобто за роботодавцем визнається право приймати такі акти самостійно в односторонньому порядку. Варто зазначити, що дана норма прямо заохочує роботодавців ухилятися від укладення колективних договорів!!!
3.Встановлена статтями 121-122 процедура погодження із професійними спілками звільнення найманих працівників вимагає письмового оформлення та передачі роботодавцеві юридичної позиції профспілки впродовж ОДНОГО ДНЯ, що в багатьох випадках на практиці просто неможливо виконати.
4.Представнику роботодавця надається право присутності на засіданні профкому, яке розглядає питання погодження звільнення працівника, що суперечить принципу незалежності профспілок та не підконтрольності їх роботодавцю.
5.Із проекту Трудового кодексу повністю вилучено розділ XVI теперішнього КЗпПУ “Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників”, внаслідок чого буде знищено організаційно-правовий механізм забезпечення прав профспілок, закріплених ЗУ “Про профспілки...” та іншими спеціальними нормативними актами. Адже, зокрема, Державна інспекція праці за новим ТКУ повноважна розглядати лише питання порушення ТРУДОВИХ прав (ст. 398), а не “прав профспілок” чи “прав об’єднань громадян”. Таким чином, після набуття чинності новим Трудовим кодексом в редакції Хари-Стояна-Сухого професійні спілки, у разі порушення їхніх прав, втратять можливість звертатися до Держінспекції праці та органів Прокуратури, а матимуть лише один шлях: подавати позов до суду, де розгляд справи може тягтися протягом років.
6.Книга 6 проекту нового ТКУ, текст якої відтворює досить сумнозвісний законопроект “Про соціальний діалог…” поділяє українські профспілки на дві нерівноправні категорії: “репрезентативні” і “нерепрезентативні”. “Репрезентативними” вважатимуться лише ті, що охоплюють не менше 3 % працівників певної галузі, або 2 % працівників області. “Нерепрезентативні” профспілки не будуть допущені до участі в укладенні колективних угод, а також управлінні соціальним страхуванням. Які це матиме практичні наслідки? У випадку, коли “стара” профспілка, що існує з радянських часів виявиться неспроможною захистити інтереси найманих працівників у випадку масових скорочень, урізання або недоплати заробітної плати, примушення до неоплачуваних надурочних робіт і так далі, створені ними нові незалежні профспілки будуть оголошуватимуться “нерепрезентативні”. Таким чином вони усуватися від захисту прав трудівників, передбачених колдоговором, Генеральною і галузевою угодами. Таким чином автори Кодексу викривають свою сутність як ті, хто фактично не просто повністю стоять на стороні капіталу у відносинах між роботодавцями та людьми найманої праці, але й відверто прагнуть в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захисту своїх прав. Питання ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ сторін трудових відносин за виконання їхніх зобов’язань розписані у Кодексі абсолютно диспаритетно, з цілковитою перевагою на стороні роботодавця. Так, усі положення про відповідальність роботодавця (включені у Кодекс за наполяганням вільних профспілок та Міжнародної організації праці, оскільки в первинному варіанті проекту їх взагалі не було) за невиконання норм трудового права та завдання матеріальної і моральної шкоди працівникам вкладаються у п’ять маленьких розпливчастих статей (ст. ст. 420-424). Прикладом може бути, зокрема, стаття 423, яка складається з одного-єдиного речення: “Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором.” Натомість, дисциплінарна і матеріальна відповідальність найманих працівників розписана у 20 статтях (ст. ст. 401-419 та 389), в обсязі УВОСМЕРО більшому, ніж відповідальність роботодавців.
7. Розмір прямої дійсної матеріальної шкоди, яка завдана роботодавцю діями працівника, як і сама наявність його вини у настанні шкоди згідно статей 409, 410 та 416 в односторонньому порядку визначається роботодавцем. При цьому положення щодо обов’язкового проведення службового розслідування з можливістю участі представника профспілки для встановлення вини працівника, погоджені на робочих засіданнях сторін профспілок і роботодавців улітку цього року з роз тиражованого тексту проекту ТКУ загадково зникли!!! Хоча проект ТКУ й передбачає укладення трудового договору в письмовій формі, фактично важлива функція з легалізації трудових відносин та заробітної плати не виконується даним законопроектом, оскільки він передбачає, що письмове оформлення фактично існуючих трудових відносин може бути здійснене “у будь-який час”. Отже, фактично не лише зберігається можливість “неоформленої” праці та, відповідно, несплати страхових внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, але й створюється додаткова лазівка, яка дозволяє спійманому “на гарячому” недобросовісному роботодавцеві “вийти сухим із води”. В проекті збережено цілу главу, що прямо дискримінує найманих працівників за місцем роботи. Це Глава 3 Книги четвертої Кодексу, яка називається “Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб’єкта малого підприємництва, фізичної особи – підприємця”. В главі є норми, які дозволяють звільняти працівників за два тижні, а не за два місяці як на всі інших підприємствах (ч. 3 ст. 303), про зміну істотних умов праці трудовому колективу також оголошується лише за 2 тижні (а не за три місяці як на інших підприємствах). Нарешті… звільнення “малими підприємцями” неповнолітніх проводиться без отримання згоди служби у справах дітей.
8.Роль Комісій з трудових спорів як органу розв’язання суперечностей роботодавців і найманих працівників у проекті Кодексу зведено практично нанівець. По-перше, рішення Комісії мають прийматися не шляхом голосування, а виключно одностайно (ч. 1 ст. 435). Таким чином, будь-яке рішення, яке не влаштовує роботодавця завжди може бути ним заблоковане, адже згідно ст. 429 “Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників.” Окрім того (для перестраховки, чи що?) у статті 438 встановлюється, що рішення КТС “підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк визначений рішенням”. Пропозицію закріпити положення про прийняття рішення більшістю проігноровано.
9.У статті 438 подається взагалі парадоксальна за змістом норма: “1. Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору, і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк, визначений рішенням.”Отже, виходить, що одне й те саме рішення є водночас “обов’язковим” і “добровільним” для виконання? Існує більш ніж достатньо підстав передбачати, що внаслідок прийняття даної статті у поданій вище редакції рішення КТС будуть обов’язковими для найманих працівників та, водночас, необов’язковими для роботодавців…
І найголовніше ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ЗВУЖУЄ ПРАВА ГРОМАДЯН КРАЇНИ ЩО ПРЯМО СУПЕРЕЧИТЬ КОНСТИТУЦІЇ!!!
Працювати!!! Усім працювати на "людей для яких Україна"

Сергій Бистрицький