четвер, 10 червня 2010 р.

Як позбутись "сєвєрного сосєда"!!?

Мені давно не подобається, що Чорнобильська зона стоїть пусткою. Та й скільки там добра!
Засаджуємо наші теплі краї рисом. Тоді веземо рис в епіцентр колишньої аварії. (Все це роблять москалюґи, їх перед тим збирають по всій україні буцімто для "за освобождение малоросии от хохлов. ее передача матушке народов".
насправді це хитрий маневр, щоб заразом і їх в Московію сплавити згодом.) Отож їдуть ті зарази в Чорнобиль грузити рис й збирати радіоактивні металеві речі.
Після того, як рис перетне російський кордон, підшукуємо пару жидів і вони клеять етикетки "made in Russia". Тоді веземо рис безпосередньо в Китай. Так би мовити, рука дружби і миру, голодуючим китайцям від братньої Росії.
Через місяць з 1.3 мільярда лишається четверта частина, яка бере у рученьки палочки і оголошує війну Росії.
Населення Китаю скорочується до 400 тисяч. Населення Росії до Путіна і Ведмедя, які приймають іслам.
Та частина московітів, які перебували в Чорнобилі за той час здихають, так і не воз"єднавшись з "родиной".
Укладаємо угоду з жидами(їх теж варто підчистити): вони засаджують Чорнобиль коноплею, а ми їм задурно кучу металу.
Жидюки жадні і погоджуються. (Метал віддаємо той, який москалюґи назбирали в Чорнобильській зоні.)
Між іншим після еміграції Путіна й Клишоногого до Ірану, де їх прийняв у свій гарем один нафтяний магнат, Україна, як "молодша сестра" прийняла у спадщину російські Землі. Осідлала газові труби й "газова проблема" вирішилась.
Голова європарламенту й голова єврокомісії чергуються й кожні 15 хвилин висилають до секретаріату Президента
запрошення про вступ до Євросоюзу. Його чемно відхиляють.
Коноплю висилаємо до Китаю. Все таки Китай одна з країн лідерів по палінню.
Через деякий час вони всі дохнуть. Хто б міг подумати, що коноплю підляли кадмієм, щоб краще росла.
В живих залишається один дід, який пережив Хіросіму і Наґасакі.
Тепер можна вдихнути чистого повітря, без остраху, що його вдихне москаль.


Знайшов тут

четвер, 3 червня 2010 р.

"Чудєса на віражах"

Після президентських виборів у політичне небо нашої країни піднявся механізм нової влади, і та "шальна чортопхайка" летить роблячи дивні піруети, віражі, "дозаправляється" і повітрі свіжими "тушками" (залишками національно-демократичних сил), скидає десант своїх диверсантів з метою захопити владу "на місцях" (по всій Україні) і при цьому жахливо закопчує і без того мутно-брудний небосхил нашої політики. Але ми все-таки спробуємо у цих умовах зробити "аналіз польотів".
У нашого "проффесора" напевно якась карма негативна, мало того, що більша частина населення глузує з його "високоерудованих" і глибоких пізнань у літературі, міжнародному та внутрішньо адміністративному районуванні, повній безпорадності проти звичайного яйця, яке надовго та ефективно "вивело з ладу" під час попередніх президентських перегонів, обзивання своїх прихильників "геноцидами" під час останніх перегонів і двох судимостей. Перед ним ще й символічно зачиняються двері Верховної Ради України (таки є вища сила на небі). Але не зважаючи на цю лиху прикмету його таки "помазали на царствіє". І тут почалося:
Міністром з надзвичайних ситуацій знову стає "надзвичайна ситуація" Нестор Шуфрич, міністром економіки Василь Цушко, та ціла низка інших призначень, але найгучнішим призначенням стає Дмитро Табачнік, відвертий українофоб, коларабоціоніст, який ділить ділить українців на "руских" і "галічан", який зневажає нашу мову та історію, обзиває "папуасами" і взагалі сприймає Україну як "неудавшийся праєкт". Серед його першочергових кроків є створення якнайкращих умов для для розвитку сепаратизму, шляхом введення "двуязичія", намагання ввести у шкільну програму обов'язкове вивчення "рускаго язика" виділення російської літератури із зарубіжної в окремий предмет і таки домігся вивчення її мовою оригіналу, щоправда перейменували зарубіжну лірературу на світову, але частина російської в ній буде не менше 2/3 (давайте тоді всю літературу будемо вчити в оригіналі??!!). На фоні цього деякі виродки-експерти відразу заговорили про федералізацію України і про те які вигоди з того будуть. Окремо виділяється його досягнення щодо спільного з Росією написання підручників з історії України.
На цьому фоні якось блідіше, але не менш обурливо виглядає призначення віце-президентом Національної (!!!) Телерадіокомпанії України Валіда Арфуша. За які такі заслуги??? Може він зробив якийсь великий внесок у розвиток Українського мистецтва чи культури? - Ні! Більше того він заледве володіє російською мовою, сам іноземець, українська культура, мова та історія для нього як для мене китайська. Як-то кажуть коментарі зайві. Перший закордонний візит "проффесора" здіймає гучний резонанс. Він спромігся" урочисто здати весь збагачений уран, який був в Україні, щоби догодити Обамі та якось "підняти" себе в очах своїх західних колег. "Браво" крачали всі посіпаки та прислужники тут у нас, аплодували йому і закордоном. Далі візити до "білокамінної", сепаративні переговори з Мєдвєдєвим у Харкові, які закінчились ганебною ратифікацією тих документів у Верховній Зраді 27 квітня 2010 р. Причому ратифікували їх не зважаючи на масові акції протесту. А сама ратифікація не відбулась якби не "тушки" з табору "нац-демів", тих за кого голосували, аби "голос не пропав", дійсно ті голоси "не пропали" а попали ло Регіонів. Тим часом ЗМІ "тішать" народ тим, що "наш президент" так "пустив туману" в очі кремлівьким мілітаристам, що ті собі на збитки (про що вони самі пізніше заявили) підписали дуже вигіднідля України "Гуляй кооперації". Знає Він як із московитами говорити. Хоча насправді фактично закріпив довічне перебування ЧФ на нашій землі, продав створений з такими зусиллями замкнутий цикл літакобудування, Росія профінанасує будівництво двох енергоблоків на Нетішинськиій АЕС, і буде користуватись ними. Натомість українці отримали міфічне зниження ціни на газ, хоча ціна газу для населення буде підноситись, можете не сумніватись. Де ж тут виграла Україна???
Тим часом на місцях (у обласних та районних центрах) десант янучарів ефективно відбирає важелі керування у свої руки, а "військо" нацдемів" починає косити зрадництво та дезертирство. Ті, хто обіцяв "до останнього" воювати проти янучарів запопадливо знімають помаранчеві та білосердешні шарфики і одягають біло-блакитні, ще й про всяк випадок на голову натягують "будьоновки" - "власть мєняєцца". Хоча нічого дивного - беруть приклад з колег у Києві, та й Юля "засвітилася" свого часу з "бігмордами" - "флотам бить - флотам дружить", таємними переговорами з медведопутом, підтакування його дурнуватим жартам.
"Смотрящим" над Кабміном призначено Азарова, який усьому народу сказав - "Трєба працувать" і одразу закріпили це змінами до трудового законодавства, які по суті вводять кріпосне право.
А тепер хочу вас трішечки розвеселити: нещодавно Людмилі Янукович (то наша перша "леді") урочисто вручили посвідчення почесного члена клубу "Інтелегент", який створений на базі ліцею Донецького державного університету. Вона тепер "інтелегент", "берегиня" та "орента". "Таке рішення ухвалює як доросла президія клубу, так і учнівська". Як що бачимо цікаву, творчу, інтелігентну особистість, то пропонуємо такій людині стати почесним членом нашої організації" - заявила віце-президент організації Тамара Вітко у інтерв'ю газеті "Експрес" №55 27.05.2010-3.06.2010.
Хто пам'ятає "виступ" п.Людмили під час "помаранчевої революції" зробить правильні висновки. Ось такі-от несподівані "віражі". Не рідко на вулиці можна почути "сюди Сталіна надо", або "що це за власть такая, шо її можна крітіковать, от при Сталіні був порядок, ніхто не смів навіть писнути".
Хочу таких "товарисчей" заспокоїти, Сталін уже є, принаймні у вигляді пам'ятника у Запоріжжі. "Власть" тоже є. Попри заяви про економію коштів у бюджеті, вони себе не обділили (на потреби адміністрації президента, кабміну та верховної зради бюджет найбільший з часів незалежності). Ось вам "покращення життя вже сьогодні". Критикувати вони себе теж не дуже дозволяють - ввели цензуру, без причин заарештовуть учасників акцій протесту, б'ють беззахистних людей, СБУ ходить у гості до ректорів "вишів" з вимогою надати списки учасників акцій протесту (відроджують "славні" традиції КДБ), тай сама СБУ буде тісно співпрацювати з ФСБ. Так що "кращі традиції дружби" двох народів відновлюються. З такими варіантами розвитку подій можна очікувати "продразвьорсткі" в українських селах. Ось і повстав привид Сталіна на повен зріст, і звучать слова ката "жить стало лутше, жить стало веселей"

Олександр Сугак

пʼятницю, 28 травня 2010 р.

Дочекались!!!

Насилу наша дорога країна дочекалась обіцяного зниження ціни на газ. Але є одна маленька проблема. Газ закупляє "Нафтогаз" а підприємствам продають облгази. Так ось на підприємство прийшов з облгазу новий договір зі зниженою ціною на газ. Це правда!!! Всі кричать "Ура" і плещуть в долоні. А ціна на транспортування збільшилась. І вийшов газ по тій самій ціні що була. "Україна для людей"???

Сергій Бистрицький

четвер, 27 травня 2010 р.

Про мову та "язык"

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!

взято звідси

четвер, 22 квітня 2010 р.

Історія України

Історія нашої славної Батьківщини знала злети й падіння. Ось її короткий нарис. В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він її Богданом. Богдан огледів сотворений світ, порівняв з садом Едемським та й утік з раю, бо був дуже свободолюбивим і не хотів жити в Едемському зоопарку. Для життя він обрав собі найкрасивіше місце на землі - Карпатські гори і сказав "Моя хата скраю!". Образився на це Господь і перетворив Богдана на неандертальця і сказав "Азм еси ти у края жити, то всея твоя нащадки зватимуться українцями! А я собі сотворю нову расу!". І сотворив він Адама. Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили тварин - собак, корів та диких свиней. Вони винайшли колесо й зробили перший велосипед. Вони стали першими землеробами, винайшовши плуг, борону та комбайн. І вже подумовували про утворення Січі. На той момент Адама вже прогнали з раю і його нащадки жили в Гоморрі та Содомі займаючись розпустою. Але прийшов льодовиковий період і військові походи довелось відкласти. Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно молодий українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на Вкраїну, давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його та дуже катували. Древні греки були частково нащадками Адама, котрі через злягались з копитними тваринами утворили різні гібриди - кентаврів, сатирів, мінотаврів та інших пегасів. Наразі вони вимерли – потопились через всесвітній потоп, котрий розпочався після того як розтанули льодовики. Також втопились динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою баржу. Українці винайшли писемництво. Передусім щоб фіксувати для нащадків та інших народів свої пісні, та поезію, бо українська мова була найспівочішою. Досі людство користувалось тільки ієрогліфами. Українці знайшли на Донбасі каміння що горить і котре плавиться, й назвали їх вугіллям та рудою. І незабаром винайшли ковальство збудувавши першу в світі кузню яку назвали Запоріжсталлю. Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу інших народів. До України потягнулись каравани купців. Євреї взагалі вирішили покинути розведення нільських крокодилів та виготовлення з них жіночих сумочок і податись всім табором ближче до культурного центру світу - України. Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України. Але через 40 років зупинились на півдорозі - помер Мойша-провідник, єдина людина, що знала дорогу та українську мову. В цей час в Україну приїхав Чингізхан з Улан-Батора. Він навчив українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та корову і пояснили як їх доглядати, щоб Чингізхан більше не тинявся по Євразії, морочачи всім голову, й десь нарешті осів. Чингізхан повернувся в Азію. На близькому сході по дорозі додому в нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова, по дорозі він зустрів корейських вчених-астрономів які повертались з Назарету. Вони спитали що це, вказавши на собаку. Чингізхан був неписьменний, і наплутавши те що йому казали в Україні пояснив що собаку можна або доїти або їсти - в неї смачне сало. Корейці, які голодували через свого вождя Кім Чен Іра, купили того собаку для розплоду. Корову зустріли індуси. Вона стояла посеред шосе перегородивши рух транспорту. Індуси попадали долілиць й стали поклонятись небаченій досі тварюці. Свиня що здохла, під жарким сонцем Близького Сходу почала розкладатись й смердіти. Всі народи що там жили довго рвало через той сморід. Їх досі нудить при виді свиней. Аборигени близького Сходу вирішили що то була свиня іудеїв, котрі приперлись з Єгипту і сказали щоб ті забирались геть. Так з’явився антисемітизм. Крим стає європейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі видатні люди як Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти та інші алканавти щоб покращити своє здоров’я. Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські українці на чолі з отаманом Енеєм заснували Древній Рим, де збудували Колізей. Тем вони годували левів москалями й насолоджувались цим видовищем. Так завдяки українцям з’явився цирк та театр. В той же час в українських заробітчан Марічки та Йосифа в невеликому ізраїльському місті Віфлеємі народився син Іісус, засновник християнської віри. Іісус проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу. Зокрема апостол Андрій, мандруючи набережною Дніпра та обираючи де б збудувати Дніпрогес, зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси КІСІ додому. "Тут буде велике місто, з каштанами та скляними теплицями в центрі міста" - вказав він на пагорби біля дорогожицької телевежі (Колись під час її будування Бог перемішав мови народів, доти все людство говорило українською). І бурсаки Кий, Щек та Хорив заходились його будувати, а Либідь була за архітектора. Так з’явилось найбільше в ті часи місто - Київ.

Київ

В ньому було повно церков, університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим центром. В цей період на півночі дикі племена москалів, з’ївши останнього мамонта, вирішили, що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана. Вони в глухому лісі на болоті будують кілька шалашів та обносять його парканом. Паркан нарікають Дерев’яним Кремлем, а болото - Москвою. В цей час Колумб відкриває Америку. Але відкривши її думає, що потрапив до України, тільки з іншого боку, бо мистецтво вишивки інків повністю співпадає з гуцульськими орнаментами. Народ інків та індійців був започаткований древніми гуцулами, які ще до Всесвітнього потопу, коли ще не було винайдено ГрінКард, потрапили до Америки. В цей же час у Львові з’являється перший друкарський станок створений Федоровичем. Україна навчила весь світ друкувати паперові гроші та книжки. В Києві розквітає Могилянська Академія. В котрій винаходять порох, динаміт, пеніцилін, безпечну бритву, та багато інших предметів необхідних у побуті. В Запоріжжі з’являється Запорізька Січ - наймогутніше військове формування в історії людства. Тільки через сотні років за зразком Січі буде збудовано Пентагон. Але звитягу українських військових так нікому й не вдасться повторити. В Україні розквітає культура та мистецтво.

УПА

Твори Шевченка перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру, котрий перекладав твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та Юлі. Тим часом лютим москалям не давав спокою добробут українців і вони починають все частіше й частіше шкодити Україні, забуваючи що Київ мати російських міст, а Україна виплекала для Московії таких видатних людей як Ломоносов, Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме в Києві московити навчились користуватись туалетом, носити штані та краватки, та голити бороди. Москалі почали все частіше й частіше робити набіги на Україну, нищачи її. Українців вони або вбивали або гнали в полон, де русифікували та робили янучарами. Піком москальської навали стала середина 20-го століття, коли москалі разом з фашистами захопили Україну. Тільки титанічна боротьба українських опришків під проводом ОУН-УПА звільнила Україну та інші народи Європи спершу від коричневої чуми, а згодом в 90-хх роках і від москальської. Нащадки Першобогдана зберегли його нестримну любов до Свободи та власної землі. Слава Україні!

Взято звідси

Удар "під дих"

Нещодавно наш "проффесор" їздив до Америки. Під час цього візиту умудрився знищити можливість для України мати ядерну зброю. У ЗМІ знову роздувають "чергову перемогу над страшною зброєю масового знищення", "у світі стало безпечніше, спокійніше". Але чи насправді це так??? Однозначно НІ!!! Тому, шо окрім України, жодна країна світу не відмовилась від ядерної зброї, більше того декілька країн її створили для себе, тому, що, їх керівництво чітко усвідомлює, що ядерна зброя це дуже вагомий аргумент у геополітиці. Це захист не тільки від військової агресії, але й захист від втручання у внутрішні справи держави та намагання примусити до тих чи інших дій які невигідні цій країні. Україна ж в обмін на ядерну зброю отримала "будапештський папірець" який нічого не вартий (згадайте Тузлу та Чорноморський шельф біля острова Зміїний частину якого ми втратили, і при цьому ніхто не брав до уваги інтереси України і не збирався їх захищати. А те що було знищено наш ядерний потенціал (3-й по потужності в світі) - злочин проти Української держави та її народу. Було знищено не тільки ракети із ядерними боєголовками , пускові шахти для них, знищили й стратегічні бомбардувальники які здатні нести не тільки зброю масового ураження, яле й десятки тон звичайних бомб. А тепер уявімо собі трохи інший сценарій розвитку подій навколо Чорноморського шельфу. Румунія заявляє претензії на цю частину української території. Одразу після перших заяв з цього приводу, до румунського кордону "стягуються" українські танки та піхота для проведення навчань. Авіація (в тому числі стратегічна) інтенсивно проводить нав чальні польти з бойовими стрільбами. Ракетні війська стратегічного призначення приведені до повної бойової готовності. Румунія вперто стоїть на своєму. Далі вибір Європи, а тут можливі два варінта: 1) Європа відкрито стає на бік Румунії, або намагається на помічати проблеми. В такому випадку Україна змушена була б зашищати свої кордони: удар з повітря, при необхідності стратегічні бомбардувальники скидають тисячі тон бомб, справу довершують наземні війська перетворивши Румунію на "скирту гною". У разі військового втручання Європи (НАТО), баланс сил складеться явно не на нашу користь, ось тут би й дійшла черга до ракет, у тому числі і до сумно звісної "Сатани" яка здатна подолати будьяку ПРО і Європи б не стало. ЖАХ!!
Варіант 2. Зважаючи на неминучість розвитку першого варіанту Європа приймає єдино правильне рішення і відмовляє румунське керівництво від таких дій. Румунія б відмовилась від своїх претензій ще під час навчань. На жаль сьогодні, це фантасмагорія, реальність зовсім інша. Армію утримувати буцім-то не вигідно, за те вигідно "утримувати2 олігархів та їхніх слуг-депутатів, сімейні бюджети і тих і інших дозволяють утримувати не одну армію, і розробляти новітнє озброєння в тому числі і ядерне. Тим більше ні для кого не секрет що статик ті були "зароблені" шляхом банального грабунку нашої Держави.
Проте збагачений уран це не тільки зброя, але, й надзвичайно дороге паливо, стратегічний ресурс держави. І тут знову урочиста здача національних інтересів. Замість збагаченого буде використовуватись збіднений уран, що поставить нас у залежність від США - головного виробника та постачальника його у світі. Росія, якій і віддадуть уран збагачений, погодилась на томість, профінансувати будівництво двох реакторів на українських АЕС при умові, що вони будуть співвласниками цих реакторів. Крім того, збіднений уран "працює" менший термін ніж збагачений, відповідно збільшиться кількість радіоактивних відпрацьваних матеріалів. Таким чином "маємо те, що маємо": будуть два нових реактори які нам не належать, але розміщені на нашій землі (здешевлення електроенергії годі сподіватись), загроза аварій і викидів радіоактивних елементів в атмосферу та забруднення нашої території. А також збільшення кількості сховищ радіоактивних відходів. І на останок декілька слів щодо договору між США та РФ про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Зокрема ракет і танків. Щодо танків: у США зараз знаходиться на озброєнні значна кількість М48Е5, М60А1 та М60А3, які "законсервовані" на різних військових базах. Основною "робочою конячкою" є "Абрамс" М1А2, який є найсучаснішим американським танком. У РФ на озброєнні є значна кількість застарілих Т-55, Т-62, Т-72. Найсучаснішим ж прийнятим на озброєння танком є Т-90 "Владімір". Учисленних військових конфліктах, особливо арабо-ізральських, виявилось, що застарілий М48 не здатний протистояти Т-62, М60 не здатний протистояти Т-72, під час війни в Іраку, виявилось що Т-72 абсолютно безпорадний проти "Абрамса". Тому його достойним супротивником може бути Т-90. Тобто, фактично першим потрібен "Абрамс", другим Т-90. Решту можна віддати під "скорочення", частину порізати на металобрухт, частину продати.
Таке ж скорочення чекає і на рачетне озброєння, поріжуть тільки те, що створювалось у 70-80х роках минулого століття, те що застаріло. Не буде тільки розпродажу. Проте танки і ракети та їх скорочення це тема окремої статті.

Олександр Сугак.

Arbeit!!! Arbeit!!! (Працювати!!!)

Доброго дня дорогі наші читачі. Недавно почув від знайомих про так званий "Законопроект №1108 "Зміни до трудового кодексу". До речі він прийнятий Верховною "зрадою" в першому читанні. Прочитавши його порівняльний аналіз просто жахнувся!!! І одразу вирішив про це написати. Отже давайте розглянемо найбільш важливі зміни:
1.Стаття проекту нового Трудового Кодексу 143 дає можливість встановлення фактично НЕОБМЕЖЕНОЇ тривалості робочого дня та тижня. Дослівно в ній сказано:
“Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни.
Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався ‑ нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).”
2.Роботодавцям (тобто фізичним і юридичним особам, які застосовують найману працю) проект надає право видавати обов’язкові для їхніх працівників “нормативні акти роботодавця”, які повертають трудящих у становище, подібне до підневільних осіб доби феодалізму. При цьому, у ч. 2 ст. 13 “Нормативні акти роботодавця” зазначено: “Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)”. Тобто прямо не встановлено обов’язок узгоджувати зміст таких нормативних актів як накази, розпорядження, рішення роботодавця з профорганом. Тим більше в ч. 3 ст. 13 передбачено: “Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі їх відсутності роботодавець самостійно приймає такі акти”. Тобто за роботодавцем визнається право приймати такі акти самостійно в односторонньому порядку. Варто зазначити, що дана норма прямо заохочує роботодавців ухилятися від укладення колективних договорів!!!
3.Встановлена статтями 121-122 процедура погодження із професійними спілками звільнення найманих працівників вимагає письмового оформлення та передачі роботодавцеві юридичної позиції профспілки впродовж ОДНОГО ДНЯ, що в багатьох випадках на практиці просто неможливо виконати.
4.Представнику роботодавця надається право присутності на засіданні профкому, яке розглядає питання погодження звільнення працівника, що суперечить принципу незалежності профспілок та не підконтрольності їх роботодавцю.
5.Із проекту Трудового кодексу повністю вилучено розділ XVI теперішнього КЗпПУ “Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників”, внаслідок чого буде знищено організаційно-правовий механізм забезпечення прав профспілок, закріплених ЗУ “Про профспілки...” та іншими спеціальними нормативними актами. Адже, зокрема, Державна інспекція праці за новим ТКУ повноважна розглядати лише питання порушення ТРУДОВИХ прав (ст. 398), а не “прав профспілок” чи “прав об’єднань громадян”. Таким чином, після набуття чинності новим Трудовим кодексом в редакції Хари-Стояна-Сухого професійні спілки, у разі порушення їхніх прав, втратять можливість звертатися до Держінспекції праці та органів Прокуратури, а матимуть лише один шлях: подавати позов до суду, де розгляд справи може тягтися протягом років.
6.Книга 6 проекту нового ТКУ, текст якої відтворює досить сумнозвісний законопроект “Про соціальний діалог…” поділяє українські профспілки на дві нерівноправні категорії: “репрезентативні” і “нерепрезентативні”. “Репрезентативними” вважатимуться лише ті, що охоплюють не менше 3 % працівників певної галузі, або 2 % працівників області. “Нерепрезентативні” профспілки не будуть допущені до участі в укладенні колективних угод, а також управлінні соціальним страхуванням. Які це матиме практичні наслідки? У випадку, коли “стара” профспілка, що існує з радянських часів виявиться неспроможною захистити інтереси найманих працівників у випадку масових скорочень, урізання або недоплати заробітної плати, примушення до неоплачуваних надурочних робіт і так далі, створені ними нові незалежні профспілки будуть оголошуватимуться “нерепрезентативні”. Таким чином вони усуватися від захисту прав трудівників, передбачених колдоговором, Генеральною і галузевою угодами. Таким чином автори Кодексу викривають свою сутність як ті, хто фактично не просто повністю стоять на стороні капіталу у відносинах між роботодавцями та людьми найманої праці, але й відверто прагнуть в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захисту своїх прав. Питання ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ сторін трудових відносин за виконання їхніх зобов’язань розписані у Кодексі абсолютно диспаритетно, з цілковитою перевагою на стороні роботодавця. Так, усі положення про відповідальність роботодавця (включені у Кодекс за наполяганням вільних профспілок та Міжнародної організації праці, оскільки в первинному варіанті проекту їх взагалі не було) за невиконання норм трудового права та завдання матеріальної і моральної шкоди працівникам вкладаються у п’ять маленьких розпливчастих статей (ст. ст. 420-424). Прикладом може бути, зокрема, стаття 423, яка складається з одного-єдиного речення: “Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником в інших випадках, встановлених цим Кодексом, законом або трудовим договором.” Натомість, дисциплінарна і матеріальна відповідальність найманих працівників розписана у 20 статтях (ст. ст. 401-419 та 389), в обсязі УВОСМЕРО більшому, ніж відповідальність роботодавців.
7. Розмір прямої дійсної матеріальної шкоди, яка завдана роботодавцю діями працівника, як і сама наявність його вини у настанні шкоди згідно статей 409, 410 та 416 в односторонньому порядку визначається роботодавцем. При цьому положення щодо обов’язкового проведення службового розслідування з можливістю участі представника профспілки для встановлення вини працівника, погоджені на робочих засіданнях сторін профспілок і роботодавців улітку цього року з роз тиражованого тексту проекту ТКУ загадково зникли!!! Хоча проект ТКУ й передбачає укладення трудового договору в письмовій формі, фактично важлива функція з легалізації трудових відносин та заробітної плати не виконується даним законопроектом, оскільки він передбачає, що письмове оформлення фактично існуючих трудових відносин може бути здійснене “у будь-який час”. Отже, фактично не лише зберігається можливість “неоформленої” праці та, відповідно, несплати страхових внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, але й створюється додаткова лазівка, яка дозволяє спійманому “на гарячому” недобросовісному роботодавцеві “вийти сухим із води”. В проекті збережено цілу главу, що прямо дискримінує найманих працівників за місцем роботи. Це Глава 3 Книги четвертої Кодексу, яка називається “Особливості регулювання трудових відносин за участю юридичної особи - суб’єкта малого підприємництва, фізичної особи – підприємця”. В главі є норми, які дозволяють звільняти працівників за два тижні, а не за два місяці як на всі інших підприємствах (ч. 3 ст. 303), про зміну істотних умов праці трудовому колективу також оголошується лише за 2 тижні (а не за три місяці як на інших підприємствах). Нарешті… звільнення “малими підприємцями” неповнолітніх проводиться без отримання згоди служби у справах дітей.
8.Роль Комісій з трудових спорів як органу розв’язання суперечностей роботодавців і найманих працівників у проекті Кодексу зведено практично нанівець. По-перше, рішення Комісії мають прийматися не шляхом голосування, а виключно одностайно (ч. 1 ст. 435). Таким чином, будь-яке рішення, яке не влаштовує роботодавця завжди може бути ним заблоковане, адже згідно ст. 429 “Комісії з трудових спорів утворюються на паритетних засадах із представників від роботодавця і працівників.” Окрім того (для перестраховки, чи що?) у статті 438 встановлюється, що рішення КТС “підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк визначений рішенням”. Пропозицію закріпити положення про прийняття рішення більшістю проігноровано.
9.У статті 438 подається взагалі парадоксальна за змістом норма: “1. Рішення комісії з трудових спорів є обов’язковим для сторін індивідуального трудового спору, і підлягає добровільному виконанню роботодавцем у строк, визначений рішенням.”Отже, виходить, що одне й те саме рішення є водночас “обов’язковим” і “добровільним” для виконання? Існує більш ніж достатньо підстав передбачати, що внаслідок прийняття даної статті у поданій вище редакції рішення КТС будуть обов’язковими для найманих працівників та, водночас, необов’язковими для роботодавців…
І найголовніше ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ЗВУЖУЄ ПРАВА ГРОМАДЯН КРАЇНИ ЩО ПРЯМО СУПЕРЕЧИТЬ КОНСТИТУЦІЇ!!!
Працювати!!! Усім працювати на "людей для яких Україна"

Сергій Бистрицький

четвер, 25 березня 2010 р.

Прескурант цін на послуги економіста

Повішали на дверях робочого кабінету таку табличку, і на запитання чого так - відповідаємо - "криза ......"

Прайс-лист на послуги економіста

Відповідь на запитання — 10,00 €.

Правильна відповідь на запитання — 20,00 €.

Те ж, але в письмовому вигляді — 200,00 €.

Відповідь на дурне запитання — 50,00 €.

Ввічлива відповідь на дурне запитання — 150,00 €.

Ввічлива відповідь на дурне запитання (з обдумуванням) — 200,00 €.

Правильна відповідь на дурне запитання — 100,00 €.

Вникання в проблему — 150,00 € за годину.

Вникання в проблему із вказівкою недоліків — 200,00 € за годину.

Вникання в проблему з виправленням недоліків — 500,00 € за годину.

Порада — 50,00 €.

Правильна порада — 150,00 €.

Здійсненна порада — 200,00 €.

Правильна і здійсненна порада — 300,00 €.

Глибокий замислений погляд — Безкоштовно (вартість по понеділках — 3 пляшки пива).

Мовчання — 5,00 € за хвилину.

Винувате мовчання — 15,00 € за хвилину.

Ввічливе мовчання — 25,00 € за хвилину.

Мовчання з радісною посмішкою — 25,00 € за секунду.

Мовчання із саркастичною посмішкою — 5,00 € за секунду.

Мовчання із замисленим поглядом на дурне питання з обдумуванням 50,00 € за хвилину.

Сергій Бистрицький

Закон України про Сало

Закон України "Про сало"

Внесений на розгляд Верховної Ради народним депутатом України членом Правління партії "Реформи і Порядок", естетом та гурманом Сергієм Терьохіним 1 квітня 2003 року.

Виходячи з історичної місії Сала як провідника гуманізму та суспільної моралі; зважаючи на глибокі соціальні проблеми країн, де Салоїдство ще не стало головним способом життя пересічної людини, та утверджуючи право на глобальну гегемонію Сала та підпорядкованих ньому Салопродуктів, Верховна Рада України урочисто приймає цей Закон.

Стаття І. Терміни

1. Салоносець - свиня або кабан.
2. Салоспоживач - громадяни України або за їх дозволом - іноземні громадяни.
3. Салоїд - будь-яка особа, яка не перебуває на психіатричному обліку.
4. Салосурогат (салозамінник) - жировий прошарок до 50 см завтовшки середнього та нижнього відділів тулобу державного службовця І-VII рангів, а також будь-який целюлит.
5. Салоненависник - терорист, ворог усіх салоспоживачів.
6. Саловласник - громадянин, який досяг 18-річного віку та має право вступати у цивільно-правові відносини. До досягнення такого віку саловласником правом розпорядження Салом та салопродуктами володіє його опікун, що присягнув Салові.

Стаття ІІ. Роль Сала та присяга

1. Віднині іменник "Сало" у будь-яких відмінках підлягає написанню з великої літери. Порушення цього правила тягне адміністративну чи кримінальну відповідальність. Слова лій, здір та смалець пишуться з малої літери але підлягають громадській повазі як похідні від Сала.
2. Позаяк Сало є глобальним явищем, то країни, які називають сало лярдом, фетом та іншими непотрібними словами, зобов"язані замінити їх на Сало (латиницею - Sir Salo). Відмова від такої зміни тягне за собою негайне направлення батальйону РХП в район бойових дій для утвердження сальної демократії.
3. Кожна особа, яка хоче набути громадянство, зобов"язана прийняти присягу Салові. Відмова від присягання тягне за собою позбавлення громадянства.
4. Зрада Салу прирівнюється до державної з відповідною кримінальною відповідальністю. Президент, який закінчив строк своїх повноважень, не користується імунітетом у разі зради Салу та Салопродуктам.

Стаття ІІІ. Політична реформа

1. Парламент формує більшість, яка присягає на вірність Салу. Фракції, які заявляють про свою нелюбов до Сала за різними причинами, у більшість не включаються, а їх представники відкликаються з адміністрації президента та футбольних команд.
2. Провадиться всенародний референдум з одним питанням: "Ви підтримуєте любов до Сала та імпічмент президенту, чи не так?"


Стаття ІV. Валютна реформа

1. Засалені купюри приймаються в обмін з номіналом 1,5, а нові - 0,5.
2. Банки продають валютні запаси в обмін на запаси Сала (золото) або підчеревини (платина) кіло за кіло.


Стаття V. Цивільно-правова реформа

1. Приватна власність на Сало є непорушною та гарантується законом.
2. Націоналізація Сала не дозволяється ні за яких умов.
3. Подарунки Сала несалоїдам забороняються та переслідуються за законом.
4. Сальна спадщина не може надаватися не громадянину.
5. Розподіл Сала при розлученні здійснюється по-чесному: підчеревина залишається салоїду, що плекає дітей, обсмалена шкірка - іншому члену подружжя.

Стаття VI. Реформа адміністративного та кримінального права

Підлягають покаранню за адміністративним чи кримінальним правом такі правопорушення:
1. Знущання на Салом:
до 10 грам тягне штраф у розмірі до 10 тис. гривень або виправні роботи до 5 років з годуванням виключно потапцями з Салом та буряковим хріном;
більше 10 грам - довічне ув"язнення з годуванням виключно волгоградськими суточними щами на сушеному горосі.
2. Вимагання Сала тягне заочне довічне ув"язення з подальшим обміном на головного постачальника газу в нашу країну.
3. Використання сала не за призначенням тягне ув"язнення за сексуальні збочення із врученням ув"язненому вазелину чи солідолу (за бажанням) відповідної ваги.
4. Салоненависник-терорист карається заочним довічним ув"язенням з подальшим обміном на ненависника мак-дональдсу, вустриць з кетчупом та інших пригноблювачів індейців.
5. Зухвале знищення Сала призводить до прилюдної страти на площі Незалежності.

Стаття VII. Зовнішньоекономічні відносини

1. Вивіз Сала за межі кордону заборонено як державне надбання. В межає єдиного економічного простору дозволяється експорт сала кнуру.
2. Ввіз так званого "сала" з-за кордону заборонений, позаяк за кордоном немає Сала, а є його жалюгідні замінники.

Стаття VIII. Мистецтво та культура

1. При написанні віршів та поем, єдиною римою слову "Сало" може бути слово "мало". Дозвіл на порушення цього правила дається виключно головою інформаційно-аналітичного управління адміністрації президента.
2. В образотворчому мистецтві будь-яке Сало повинне мальовниче змальовуватися як підчеревина з широким м"ясним прошарком. При відступі від цього правила, дивись пункт 1 цієї статті.

Стаття IX. Прикінцеві положення

1. Закон про Сало є глобальним з соціально-політичної точки зору та тягне за собою скасування таких другорядних законів як про рибу, зерно, цукор, м"ясо та молоко.
2. Цей Закон є до того важливий, що він не може бути змінений навіть при зміні Конституції чи при нашому входженні до НАТО чи Удмуртсько-Таджикського блоку взаємної безпеки.

3. Цей Закон набирає чинності з моменту присягання на Салі діючого президента, або до такого моменту, або без такого президента, але при існуванні нашого улюбленого Сала.


Пояснювальна записка до Закону "Про сало"

Сало, як автентичний продукт споживання нації, є одним з соціально- гуманітарних тотемів українців, який досі не знайшов своєї законодавчої підтримки.

Цей Закон є першою спробою визначити роль Сала у нашому суспільстві на рівні Парламенту, його вплив на соціо-політичні процеси, у тому числі глобального (світового) характеру.

Закон уперше визначає суб"єктів носіння та споживання Сала, відокремлює Сало від його замінників, окреслює мотиви терористів - салоненависників, встановлює цивільні правила поводження із Салом пересічними громадянами.

Закон упроваджує правила застосування слова "Сало" у повсякденному вжитку, в ультимативній формі пропонує іноземним країнам визнати Сало як явище, скасувавши жалюгідні замінники цього слова. При невмотивованому пручанні таких країн, Закон доручає надіслати на їх територію батальйон РХП, що стане могутнім політичним тиском на невірних Салові.

Закон уперше вводить серцеве присягання Салу, встановлює кару за порушення присяги. Така кара не розбирає хто є "малим або великим" громадянином. Порушив - то йди до в"язниці незалежно від рангу.

Закон встановлює принципи політичної реформи, внаслідок проведення якої сформується політична більшість, лояльна Салу. До неї не ввійдуть фракції, що ненавидять Сало, але при цьому роблять вигляд, що все добре.

Закон розпочинає всенародний референдум з одного питання - чи Ви любите Сало та є за імпічмент президенту.

Закон проводить валютну реформу, наслідком якої засалені купюри є більш витребовуваними ніж нові, а золото та платина підлягають заміні банками на Сало та підчеревину.

Закон утверджує приватну власність на сало, заперечує його націоналізації, забороняє надання подарунків не салоїдам, спадщини у вигляді сала не громадянину, встановлює справедливий розподіл сала між членами подружя, що розлучаються.

Закон карає за знущання над Салом, його вимагання, використання не за призначенням чи знищення. Прилюдна смертна кара, яка пропонується за зухвале знищення Сала, відповідає як позиції наших далекозахідних сусідів, та і позиції наших середньо- та далекосхідних сусідів. Поза увагою залишається Європа (але що ж вони можуть сказати, коли половина правителів ратує за смерть дітей своїх громадян десь за тисячі кілометрів від їх домівок, оповитих плющем...)

Закон на практиці застосовує прийоми членів ВТО, які як скорпіони у банці намагаються вжалити один одного, розпочинаючи локальні чи глобальні економічні війни. Саме тому Закон пропонує не експортувати справжнє Сало та не імпортувати його сурогати.

Закон уводить тактичні обмеження на використання слова "Сало" у засобах масової інформації, які можуть бути зняті (шляхом дружньої поради) головою інформаційно-аналітичного управління адміністрації президента.

Закон пропонує залишити тільки один закон, присвячений Салу, скасувавши будь-які інші продовольчі закони.

Цей Закон при його повному засосуванні призведе до збільшення доходів консолідованого бюджету, покращання демократії та усунення перепон для вступу нашої країни до Європейського Союзу. При цьому Сало возторжествує!

Цей Закон не потребує витрат з консолідованого бюджету.

пʼятницю, 19 березня 2010 р.

Шевченко і сьогодення

Минуло 196 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченко. Нам намагаються нав'язати образ Шевченка як старого діда-комуніста, безбожника, деякі виродки намагаються спаплюжити велич цієї геніальної людини шляхом обливання брудом та звинуваченнями у бездарності.
Насправді за 47 років життя на його долю випали важні випробовування: кріпацтво (24 роки життя), та дика муштра на засланні далеко від рідного дому (10 років).
Чи могла б поіншому скластися його доля? Теоретично так. Став вільною людиною, став відомим у колах тодішньої культурної еліти, і слав собі царя, "расєю" і "атечіство", паскудь усе своє, будь якнайстараннішим малоросом і тобі кинуть кістку із царського столу - підбирай, жери, жируй собі "на славу".
Але він свідомо обрав інший шлях - він все життя проніс у своєму серці чисту, щиру любов до своєї Батьківшини, свого народу, своєї мови, культури традицій. Він пройшов свій мученицький шлях і не зламався. Тому кожен зобов'язаний хоча б раз у своєму житті прочитати "Кобзар",це як мінімум. Хтось скаже, що то було давно і неправда, і в сьогоднішніх умовах не актуально??? БРЕХНЯ!!! Роздивіться навколо як доречно і сучасно звучить шевченкове:
"Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали
Встали, подивились на той Чигирин
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн."
А на руїнах тих панують ті, що за 18 років стали найбагатшими людьми Європи.
"Мовчать гори, грає море,
Могили сумують,
А над дітьми козацькими
Поганці панують."
І панують, як самі хочуть, вчать нас, недолугих, хто ми і звідки, і яка в нас повинна бути історія і мова і культура. Активно зомбують населення засмічуючи їх мозок тим, що ми то "неудавшійся проект", "Украіна нікогда нє била єдіним государством", та іншим непотребом.
"Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже "Ви моголи"
"Моголи, моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: "Ви слав'яне"
"Слав'яне! слав'яне"
Славних прадідів великих
Правнуки погані!"
Знову Шевченко актуальний - на сьогоднішній день змінився тільки учитель. Але вчить не гірше того німця. Розказують про "общеє історіческоє прошлоє"
"Так от як кров своюлили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!"
І ходять одурені у кайданах і повторюють, що "вчительські" війська то є "асвабадітєлі", а свої герої то є "бандіти" і "предатєлі"
"Овеча натура;
Дурний шию підставляє
І не знає за що!
Та ще й Гонту зневажає
Ледаче ледащо!
"Гайдамаки не воины, -
Разбойники, воры.
Пятно в нашей истории..."
Брешеш людоморе!
За святую правду-волю
Розбійник не стане,
Не розчує закований
У ваші кадани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб'є живе сердце
За свою країну.
А що сталося із нашою економікою, як нею "ефективно" розпоряджаються ті хто зараз при владі і для яких Україна, то тільки джерело власного безмежного збагачення. Так і хочеться запитати:
"Ви - розбійники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому
Святому закону
І землею, всім даною.
І сердешним людом
Торгуєте?"
Продали, розтягнули, розікрали і виправдовуються тим, що то так і має бути, насаджують дурнуваті ліберальні ідеї (ідеї не мозгу і не сердця, а ідеї повного шлунку за будь-яку ціну) бо то "сучасно" а національна ідея то 2минуле" тому потрібно наплювати на всіх і все і з усіх сил боротись за місце під сонцем. А Україна???
"Гірше ляха свої діти
ЇЇ розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями."
А народ, зневірений від спостерігання цієї вакханалії мовчить:
"А братія мовчить собі
Витріщивши очі!
Як ягнята: "Нехай, каже,
Може, так і треба"
А чи є вихід із цієї ситуації? Є - вчити свою історію
"Од слова до слова
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... тай спитайте
Тойді себе: що ми?
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?
Знайте, що насправді "общая історія" це коли Україну "Петрові собаки,
Рвали, гризли..."
Нам потрібно пам'ятати своє славне минуле, часи козацької держави і знати
"За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скорадили списами
Московськії ребра?"
Правда допоможе об'єднатись навколо національної ідеї і збудувати заможну Українську державу - одна країна, одна мова, один народ!
"І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж браття мої,
Молю вас, благаю!"
Тільни у єдності наша сила, тільки, так ми зможемо протистояти культурній, мовній, етнічній експансії та іншим лихам. СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Олександр Сугак

середу, 17 березня 2010 р.

Про "ордени"

На наше підприємство недавнно надійшла цікава про прозиція від якогось національного рейтингу. Пропоную до уваги читачів один з її листів.

Особисто мене цікавить один пункт - А ЦІНА ОРДЕНУ ВХОДИТЬ У ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ????

Сергій Бистрицький

понеділок, 1 березня 2010 р.

Реклама з "душком"

Доброго дня дорогі читачі. Сьгодні хочу звами поділитись ставленням до реклами що постійно нас зомбує. Останнім часом мене особисто дико дістала шалено "інтелектуальна" реклама одного з засобів очищення повітря. Недолугі маркетологи не додумались ні дочого кращого, як об'явити всьому світу про їх засіб який буквально "знищує" молекули того запаху який нас турбує. Це була трішки емоційна передмова. А тепер суцільні факти:
1. Зміна молекули - це фактично перехід її частин до іншої молекули (атому) тобто під дією зовнішніх чинників відбувається перетворення однієї речовини в іншу. Також проходить руйнація ядер атомів, але такий процес є передумовою винекнення ядерного вибуху.
2. Фактично згаданий засіб у нашому помешканні призводить до ядерних вибухів, що саме по собі є нонсенсом!!!

P.S.Раджу усім більше звертати уваги на рекламу і ви зрозумієте скільки там елементарних помилок.


Сергій Бистрицький

понеділок, 22 лютого 2010 р.

Вірш-роздум

За що Тебе плюндрують- Моя Батьківщино?
За що рвуть, ділять, розпинають,
На коліна ставлять, мову забирають?
Плюють в Твою Душу - в дідівські криниці,
Твої діти сироти - убогі і ниці.
Пробач, Господи убогих - не знають що діють,
Усні важкому на світі жевріють, - По чужих,
Дорогах ходять, в чужину мандрують,
Бо сліпими ними упирі керують,
Кров'ю їхньою впилися. Та знай собі - бенкетують.
Їм добре панується, гарно живеться,
Та знайте прокляті - колись те урветься,
Прокинуться зомбовані, прозріють небоги,
От тоді-то вам прийдеться - за "торбу" і "в ноги",
Щоб аж курява за вами, щоб було мало дороги,
Щоб прийшлось оббивати чужії пороги.
Бо прокинеться та сила, як ви приспали,
Так візметься за вас клятих - щоб вас та й не стало!

Олександр Сугак

"Камфуз случився"

"Верховна зрада" святкує " перемогу" - відбулися чергові президентські вибори, результат не вийшов за межі запланованого. "Тернопільський сценарій" не дістав свого повторення, загроза кардинальної зміни влади минула. Продажні ЗМІ зробили свою справу (згадайте, скільки разів "обсмоктували" "кістку" - "фашізм рвьотца к власті"), політтехнологи теж гарно попрацювали. Проте все-таки сталося дещо непередбачуване - вирощені ними самими "нові-старі" політики "взяли бар'єр" який не могли подолати навіть "старі пси" нашої політики. "Роботизовано-пласмасовий" Тігіпко (виходець із "камсамола", "вєрний дєлу Лєніна і партії, який діяв "правильно" під час розпаду союзу, сколотивши таким чином собі не маленький капітал, тримався провладного курсу і показав не погані якості політика-кучміста). Та "бутафорно-паперовий" генерал невидимого фронту Арсеній який мало чим відрізняється від "прасмасового " колеги, посіли відповідно 3 та 4-те місця на президентських перегонах (в першому турі), залишвши далеко позаду тих з чиєї "легкої" руки вони пішли на ивбори технічними кандидатами, перетворивши таким чином на "технічних" своїх покровителів. Розрахунок покровителів був простий: за результатами виборів у Тернопільській області стало очевидним що людям потрібні молоді, сильні, не "засмальцьовані"частим "шморганням" у зомбоящику та інших ЗМІ політики. І ось придумали. Перший - молодий, майже "не вживаний" у політиці із пласмасовим виразом на обличчі говорить з екрану "зомбоящика":"Країні потрібен сильний президент". При цьому з-за його спини злітає у небо АН-225 "Мрія" ледь не зачепивши його голову. Другий також молодий та майже "не вживаний", скорчивши серйозне, майже суворе обличчя заявляє що він іде на війну з корупцією, зробить нову індустріалізацію, продуктивне село та боєздатну армію. Він камуфльваний, насуплено дивиться на електорат із смугастих "бігмордів". Обоє показово відвідали військо та лазили по різних видах бойової техніки (тут виникає питання - якой псової мами пустили сторонніх осіб на територію війскової частини та дали доступ до зброї???).
Електорат наживку проковтнув, але занадто сильно. І якщо б провести парламетські вибори зараз, то вони б мали безумовну більшість в парламентіі на поклондо них бігали б фаворити теперішні, а іншим представникам "верховної зради"- взагалі прийшлося б покинути "теплі" місця, і не допомоглиб їм ні сльози, ні запевнення що "так далі не буде", ані фраза "Ми здобули...". Тішило б тільки одне - те що ті "нові" нічого кардинально не змінили б "пригріли" би їх під своїм "крилом" та не обділили би їх "заслуженими" благами та залишити їх владу на місцях. Але парламентські вибори не на часі, а от місцеві (до сільських, селишних, районних, міських, обласних рад) - якраз потрібно проводити у травні. А тут у них, як кажуть музиканти "повна лажа". Старих лідерів, разом з їх партіями люди бачити не хочуть, а ті двоє нових - їх тільки двоє. Розрекламований фронт - покищо невидима паперова бутафорія, а "сильна Україна" ще більша примара - до реальних політичних партій їм ще далеко. Хоча робота в цьому напрямку ведеться - масово набирають людей, усіма можливими способами, але ще не набрали. І якщо провести "місцеві" вибори зараз - для них є загроза, що українці прийдуть до влади в Україні і всі вони "старі" і "нові" будуть відірвані від "корита", а цього вони допустити не можуть. Тому "місцеві" вибори перенесено. Вони всі родом із "камсамола" та КПСС, вони, напевно, добре пам'ятають вислів одного із червоних бандитів - Троцького, який говорив своїм агітаторам (яки утретє посилав на Україну, після двох перших поразок) - "Ні для каво нє сікрєт, што нє Дєнікін прінуділ нас пакінуть прєдєли Украіни, а грандіозноє ввостаніє каторає падняло протів нас ситоє украінскоє крєстьянство. Камуну, черєзвичайку, прадавольствєниє отряди, камисаров-євреєв, вознінавідел украінский крєстьянін до глубіни души, в ньом праснулся спавший сотні лєт вольний дух запарожскава казачества і гайдамакаф. Ета сташний дух, каторий кіпіт і бурліт как грозний Днепр на сваіх парогах Украінцев тваріть чудєса храбрості. Толька безгранічная даверчівасть, а также атсутствіє сазнанія неабхадімасті пастянной крєпкой спайкі всех членов государства нє толька ва врємя вайни каждий раз губілі всє заваєванія украінцев".
Пам'ятають і роблять все, щоб той дух не прокинувся, щоб українці не згуртувалися та не об'єдналися навколо національної ідеї і не почали володарювати на своїй Богом даній землі. Тому, що тим всім "старим і новим" прийдеться відповісти за всі свої злочини та покинути свої "нагріті" місця і вони все будуть робити, аби цього не сталось. Будуть розповсюджувати дурнуваті ліберальні ідеї, насаджувати "двуязичіє", говорити, Вам що ми не нація і не держава, нездатні керувати собою, за допомогою ЗМІ будуть намагатись засмітити ваш мозок різним непотребом, аби тільки все залишались так, як є зараз.
Ви теж цього хочете??? Тоді голосуйте за "Сильну Україну" або за "Фронт змін", або в майбутньому за Президента Тігіпка, чи Арсенія, а потім нарікайте, що ніде справедливості немає, кругом безвихідь.
Час уже зрозуміти: Що Україна, або буде українською, або її не буде взагалі, без докорінного очищення та зміни системи влади ніяких перемін НЕ БУДЕ!!!. Нас, українців 78% від усього населення держави, нас бульшість і тому наша мова, історія, традиції повинні бути найбільш розповсюдженими і Нашій Державі і це природньо і логічно. І не буде тоді нами керувати нечисть. Слава Україні.

Олександр Сугак

пʼятницю, 19 лютого 2010 р.

Про цікаву статистику.

Доброго дня, дорогі читачі. Сьогодні спробую розказати вам про цікаву статистику, та особливості її в Україні.
Оскільки працюю економістом на підприємстві то доводиться частенько робити різноманітні статистичні звіти, і ось з середини 2009р. звернув увагу на таку цікаву дрібничку - в звіті "Виробництво" що йде за формою 1П перестали вимагати продукцію по підсумках кварталу в порівняльних цінах (для неспеціалістів пояснюю: порівняльні ціни - це ціни на початок року, продукція в порівняльних цінах дає змогу порівняти на скільки зросло виробництво за рахунок зростання цін, та наскільки за рахунок зростання обсягів виробництва). І це здавалось би нічого, але в нових звітах які подають підприємства з січня 2010 року цей показник видалили зовсім, це означає що наш доблесний уряд (не залежно від того якого він кольору) після "криків" про відсутність рецесії та спаду виробництва, коли з їхніх заяв сміялись навіть кури моєї бабусі, перейшли до відкритої фальсифікації статистичних даних. Що ми отримали у підсумку:
1. Зростання показників виробництва за рахунок зростання цін як мінімум на 15-20 відсотків.
2. Фальсифікацію статистичних даних і "окозамилювання" не тільки власним громадянам але й закордонним експертам.
3. Можливість під такі "правдиві" дані отримати чергові транші від закордонних кредиторів та "проїсти" їх на всілякі благодійні цілі.

Сергій Бистрицький

пʼятницю, 5 лютого 2010 р.

Питання історичної справедливості.

На тлі сьогоднішніх перегонів, перед другим туром президентських виборів сталась велика подія: наш "гарант" нарешті спромігся надати звання "Герой України" Степану Андрійовичу Бандері, та визнати, на державному рівні усіх борців за незалежність України усіх борців за незалежність України у 20-му столітті. Справедливість перемогла, держава визнала своїх героїв. Але скільки ще болючих ран на тілі нашої батьківщини, нашої історичної пам'яті. Не зважаючи на Указ (та зважаючи на його повну бездіяльність) до цього часу не тільки не демонтовані пам'ятники тоталітаризму, а ще й створюють нові та реставрують старі.
Згадаймо нещодавно епопею із "головним" пам'ятником "Лєніну"в столиці України. Спочатку була спроба демонтажу кам'яного ідола, який завадила наша "мужня" міліція, потім цілодобова "діжурка" пенсіонерів та юних збоченців-"буденовцев" біля скаліченого вождя, його реставрація та відкриття, яке "приурочили" якраз до чергової річниці голодомору.
А, пригадайте вакханалію на Полтавщині, коли "побєдітєлі" празнували "300-лєтіє вєлікай пабєди рускава аружія" над нами, українцями. Досі бовваніє посеред Одеси пам'ятник "Єкатерінє Вєлікой" яка "прославилась" тим, що ввела в Україні кріпацтво, зруйнувала Січ, яка активно боролась проти української мови та культури.
В багатьох містах та селах "стирчать" бетонні "лєніни", є вулиці, які носять назву того ж таки "лєніна", петровського, котовського, щорса, косіора, річниці комсомолу, або жовтневої революції та інші. Нещодавно "порадували" тим що відшукали вагон, у якому свого часу їздили Столипін потім Троцький, після нього - Ворошилов. Зараз ту купу брухту реставрують, не шкодуючи часу та коштів. Для чого??? Вагон з технічної точки зору не має особливої вартості. Його поява не призвела до перевороту в науці та техніці, він не став базовим для подальших розробок. Історична цінність , з огляду на персонажів, як і в ньому були пасажирами для українського народу зовсім негативна. Але телебачення "віщує" нам що то "велика подія". І вагон займе своє місце у музеї. де екскурсоводи на "общєпринятом" будуть розказувати, які "великі" люди їздили в ньому, та творили свої чорні справи - допити, катування, гвалт, розстріли.
Деякі малороси пропонують ставити пам'ятники Сталіну, за його "велікіє заслуги", стверджуючи що геноцид Українців то "перегіби". Скільки можна терпіти подібну наругу над собою? Скільки нам ще будуть плювати в обличчя, казати, що ми не народ, що у нас не має ні своєї мови, ні історії, ні культури, ні держави, торочити що ми то частина Польщі, або Росії. Невже ми знову будемо у якості небажаних гостей у власному домі???
Вищеописані перспективи Вас не тішать? То думайте, кого шанувати, та зважаючи на повну бездіяльність влади теперішньої, малоросійські настрої двох кандидатів "друготурників" та перспективу парламентських виборів навеснідумайте кого обрати.
Наша історія - це наше минуле, без якого відомо немає майбутьнього. Наша історія - це наші герої, наші традиції, це зрештою ми самі!!! Те що не подобається нашим сусудам, які активно проводили колонізацію наших земель, а дехто проводить і зараз прилюдно. Тому, що на противагу всім їхнім зусиллям Україна при першій же нагоді неодноразово повставала як самостійна повноцінна держава. Наслідком багаторіної роботи є нинішня незарежність. Решта залежить від нас. Або ми станемо гасподарями у своєму власному домі, або ми будемо "поглинуті" та "розченені" сусідніми державими і так залишимось на узбіччі світової історії. Не можна шанувати тих, хто робив все аби України не було, все щоб замінити нашу мову, культуру на свою (по суті зробити нас яничарами). Це добре видно по тому що ми вже 19 років тупцюємо на місці, утворюючи жахливий "заміс", у якому самі дедалі глибше грузнемо та так і не наважимось розпочати рух вперед. Власна історія, та власний погляд на неї це не проти когось, а за себе. Тому час вийти з імперського малоросійського болота і сказати всьому світу - "Ми - Українці, ми є були і будемо." Слава Україні.
Олександр Сугак

вівторок, 2 лютого 2010 р.

Ми з'явились

Доброго здоров'я Вам, наші читачі. На превеликий жаль засоби масмедіа (телебачення, радіо, преса) перетворились на величезну помийницю, яка постійно поїть населення низькоякісною "бормотухою" намагаючись занурити всіх у нездоровий п'яний сон та нав'язати нетверезе бачення сьогодення. Споживання цього сурогату, бридкого на вигляд (доволі мутна субстанція), на смак огидного (гірке та віддає болотом) із неприємним запахом призводить до тимчасової ейфорії, а після того до головного болю, нудоти та розладів шлунку (при частому вживанні і психіки). Тобто настає бодун і потреба "похмелитись" (вжити чергову порцію отрути), що в свою чергу призводить до затяжних "запоїв" (а це важка хвороба). І як наслідок, втрачене сьогодення та безперспективне майбутнє. Якщо така "перспектива" Вас не тішить, ласкаво просимо до нашого "Витверезника" - території вільної від сурогату, нетверезих снів та важкого перегару.

Олександр Сугак